Навіть небо сьогодні було особливо тривожне - то засуне хмарами, то мрячить, немов хоче розірватися від болю, сліз та глибокої скорботи...
Востаннє "на щиті" повернувся у місто, яке стало для нього рідним, наш Герой - Віктор Миколайович Яручик, 1976 року народження.
Гранатометник стрілецького батальйону 100-ої окремої механізованої бригади Віктор Яручик загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області 20 жовтня 2024 року.
Віктор Яручик родом з села Вічині Доросинівської громади, з дружної багатодітної родини. На малій батьківщині загиблого воїна знали як добру та щиру людину, хорошого сина і брата, він завжди був готовий допомогти і підтримати.
"Віктор Яручик був та залишиться в наших серцях Людиною з великої літери і з дуже добрим серцем!" - так відгукувалися про загиблого ті, хто знав його з дитинства.
Великою повагою користувався загиблий і серед побратимів, бо усі знали: він - не підведе.
Провести в останню путь бійця прийшли представники влади, рідні, друзі, побратими та мешканці Рожищенської та Доросинівської громад, які зі смутком та сльозами на очах добрими словами згадували Віктора Миколайовича - патріота України, громадянина, який у перші дні війни пішов захищати свою країну.
Невтішна у своєму горі біля домовини Героя його дружина - війна забрала у неї коханого чоловіка, її підтримку та опору. Без мудрої батькової поради залишилися сини, старший з яких теж захищає Україну. Тато завжди був їм прикладом у житті...
На символічному місці вшанування українських патріотів, біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида.
Зі словами співчуття та вдячності родині за жертовність та подвиг Героя звернувся Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук. Також очільник громади зауважив, що маємо єднатися у боротьбі проти ворога добрими справами, що не маємо морального права ні на мить забувати, що в Україні йде війна, маємо вірити в Перемогу і наближати її усіма можливими способами.
Навколішки прощалася громада з Героєм Віктором Яручиком, віддаючи останню шану сміливому воїну, який до останнього подиху боронив рідну землю. І море осінніх квітів вкривали домовину, як символ віри та надії на вічне краще життя у Небесному легіоні Героїв.
Відспівали загиблого захисника України Віктора Яручика у храмі Архистратига Михаїла.
Велелюдною процесією провадили Героя в його останню земну дорогу.
Звуки військового оркестру ніби розривали завмерле місто, а люди навколішки віддавали останню шану воїну.
Спільна молитва за душу невинно вбитого захисника України і синьо-жовтий стяг, яким була вкрита домовина, військові передають дружині та синам Віктора Яручика.
Мужній воїн Віктор Яручик захищав українську землю… Ціною власного життя виборював право нашої нації бути вільною і назавжди спочив у рідній землі.
Вічна пам'ять і слава Героєві, який став творцем новітньої історії українського державотворення.
Війна осиротила ще одну родину, і нема прощення ворогу, який приніс на українську землю смерть та страждання.